У листопадові дні 1937 року в урочищі Сандармох совєти проводили масові розстріли. Лише за один тиждень убили 1111 в’язнів соловецького етапу. Серед них і кращих представників української культурної та наукової еліти. Розстріл «присвятили» 20-й річниці жовтневої революції.
Перед розстрілом роздягали, зв’язували і затикали рота
В урочищі Сандармох на Колимі хоронили в’язнів Соловецьких таборів, а також будівничих Біломорсько-Балтійського каналу. За архівними даними, розстріли тут тривали майже півтора року: з 11 серпня 1937-го до 24 грудня 1938-го. Розстрілювали росіян, фінів, білорусів, євреїв, українців, карелів, татар, ромів, німців. Навіть страшно уявити, скільки людей загублено – в урочищі 10 гектарів землі! На сьогодні встановлено імена 4514 розстріляних в’язнів, а також 900 мешканців навколишніх сіл. А скільки їх ще там лежить безіменних?!
27 жовтня 1937 року тут розстріляли 1111 осіб, серед яких 198 – вихідці з України. Розстріл такого масштабу проводився уперше. Оформленням вироків займалася «трійка» Ленінградського НКВС. Засуджених доправляли в Сандармох партіями. Перед розстрілом їх роздягали, зв’язували, затикали рота і штабелями в кузовах вантажівок вивозили на місце страти, ставили на коліна на краю ями і розстрілювали.
Імена усіх 1111 розстріляних встановлені. Склад етапу був неординарним: туди потрапили представники еліти союзних республік. Серед них українці – поет-неокласик, професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, історики Матвій Яворський, Володимир Чеховський і Сергій Грушевський (небіж Михайла Грушевського), міністр фінансів УРСР Михайло Полоз, письменники Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий. Було розстріляно чимало священників, у тому числі – представник Ватикану отець Петер Вейґель, посланий для перевірки даних про переслідування вірян у СРСР. Уже в наш час їх назвуть представниками «Розстріляного Відродження». Адже тоді у Сандармосі за один день поліг цвіт нації першої половини ХХ століття! Усі були молоді, в розквіті сил, переважно 36-50-ти років. Їхні обірвані життя – не лише на кривавих руках садиста капітана Михаїла Матвєєва, безпосереднього виконавця розстрілів, але й на совісті тодішнього керівництва СРСР і безпосередньо Сталіна. Адже саме він був одним із головних ініціаторів знищення України думаючої, творчої, сильної. Йому потрібна була слабка безвільна республіка з переламаним хребтом.
У путінській росії дослідника Сандармоху судили за порнографію
Доля розстріляних в’язнів тривалий час лишалася невідомою. Спершу вважали, що їх вивозили на човнах у Біле море і топили, але згодом з’явилися документальні підтвердження того, що їх страчували в лісах і ярах. Про урочище Сандармох, як могильник НКВС, стало відомо лише у 1997 році. Відповідні документи в архівах розшукали дослідник і правозахисник із Петрозаводська Юрій Дмітрієв разом із головою «Меморіалу» з Петербурга Веніамином Іоффе. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.
27 жовтня 1997 року, у 60-і роковини злочину сталіністів, тут уперше провели Дні пам’яті. У них брала участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Вони встановили дерев’яний український хрест.
Через рік тут відкрили меморіальне кладовище «Сандармох», встановили гранітний пам’ятник із написом російською «Люди, не убивайте друг друга!» У 2004 році Товариство української культури «Калина» коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест «Убієнним синам України».
Сьогодні у путінській росії знищують згадку про страшний злочин. Історика, який беріг пам’ять про Сандармох, Юрія Дмітрієва путінський режим у грудні 2021-го засудив до 15 років позбавлення волі (!). Його визнали винним у справах про виготовлення дитячої порнографії, розпусні дії та зберігання зброї. Все у кращих традиціях радянського КГБ. Хоч раніше за всіма цими статтями правозахисника та історика було виправдано. Після вироку перевели до колонії у Мордовії з дуже важкими умовами утримання.
У путінській росії намагаються переписати людську пам’ять, виправдати злочини Сталіна і створити міф не про кривавого диктатора, а про творця великої перемоги.
Підготувала Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!