5 лютого у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася зустріч відомого волинського письменника і журналіста, головного редактора газети «Вісни+К» Євгена Хотимчука з читачами та пошановувачами його творчості.
Днями відзначатиме 45-річчя творчої діяльності заслужений журналіст України, головний редактор газети «Вісник+К», письменник, публіцист Євген Якович Хотимчук. З його творчістю я знайомий, як ніхто інший, мало не з пелюшок, адже це – мій тато.
Цей молодий красивий журналіст – Євген Хотимчук. У пошуках цікавих матеріалів об’їздив автобусами, машинами і навіть літаками-кукурудзниками усю Волинь, написав сотні розповідей про простих колгоспників, відомих людей області…
5 лютого о 17:00 у Луцьку у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбудеться презентація книг Євгена Хотимчука «Калиновий щем», «Байструк» та «Женила сина Катерина». Запрошуємо всіх бажаючих поспілкуватися з письменником, шеф-редактором газети «Вісник+К».
Конкурс літераторів-початківців «Житомир TEN» відбувся в Житомирському літературному музеї. Він був присвячений видатному українському письменнику Борисові Тену, який жив і творив у місті та переклав українською «Іліаду» й «Одіссею».
Його влаштував для студентів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка шеф-редактор газети «Вісник+К» Євген Хотимчук. Лекція викликала жвавий інтерес.
Сьогодні з самого ранку до «Вісника+К» йдуть чимало гостей, адже своє 68-річчя відзначає шеф-редактор газети Євген Хотимчук.
Ми вже розповідали про те, що редакція газети «Вісник+К» підготувала і видала книгу про життя та смерть кращих синів нашого краю на українсько-російській війні під назвою «Волинський небесний батальйон». Сто шістдесят сім печальних розповідей про полеглих на полі бою.
16 червня у Рудці Козинській Рожищенського району, у рідному селі, шеф-редактора «Вісника+К» відбулася презентація його чотирьох нових книжок «Прощання», «Байструк», «Калиновий щем», «Женила сина Катерина». Мистецький захід прийняв місцевий будинок культури і став частиною свята Трійці.
Хоч її немає на світі вже чверть століття Днями буде двадцять п’ять літ, як не стало найдорожчої на землі людини – моєї матері Афанасії Хотимчук. Здавалося, мав би час загоїти чи хоч притупити душевний біль, рани втрати. Та ні.
Днями шеф-редактор всеукраїнського тижневика «Вісник+К» Євген Хотимчук відзначив 44-річницю творчої діяльності. Євген Якович з дитинства мріяв стати журналістом. До мрії вела довга і не легка дорога.
Євген Хотимчук розповів про складнощі власного кар’єрного шляху, головні принципи роботи, джерела ідей і натхнення у написанні книг та поділився історією першого кохання.
Сімдесят п’ять років тому відбулася жахлива трагедія, братовбивча різня між поляками та українцями на Волині. Час від часу відлуння тієї страшної біди то стихає, то розгоряється з новою силою.
Цими днями вийшла у світ моя нова книжка: «Слово гаряче та щире». У ній зібрано все те, що написав за останніх двадцять років і опублікував у «Віснику+К». Я дуже довго вагався, роздумував, перш ніж прийняти рішення про підготовку до друку цієї книжки.
Хабарі, відкати і всіх нас за дурнів мати Закінчилася чергова сесія Верховної Ради України. Скільки не просив депутатів голова Парубій, щоб ще продовжили роботу на кілька тижнів, прийняли закони щодо реформ освіти і медицини, – ні в яку.
Цими днями всі ми стали свідками серіалу про викриття й ув’язнення головного податківця України. Комедія натуральна. Чи може хтось подібне уявити в нормальній цивілізованій країні, скажімо, у Європі. Звичайно, ні. Прізвище цього головного героя трохи не наше: Насіров.
Якось розповів знайомий історію. Ніби й проста, а чимось запам’яталася. Поспішали всією сім’єю в гості. І, як на зло, довго не було автобуса. Син бігав довкола, щебетав, веселив народ, котрий нервував і кляв міський транспорт. Чую, щось моя дитина стихла.
У літературно-мистецькій світлиці «У світ прекрасного», що діє при Рожищенській районній бібліотеці, на гостині побував заслужений журналіст України, автор книг «Батькова хата», «Спокута», «Суд», «Іду до тебе», «Рідна мати моя»
